Юрій ВАСИЛЕВИЧ: «Саксофон — універсальний інструмент, на ньому можна зіграти все, що завгодно!»  | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
Юрій ВАСИЛЕВИЧ: «Саксофон — універсальний інструмент, на ньому можна зіграти все, що завгодно!» 
Василевич Юрій
Київський квартет саксофоністів
Юрій ВАСИЛЕВИЧ: «Саксофон — універсальний інструмент, на ньому можна зіграти все, що завгодно!» 
17 лютого 2015, вівторок
Поширити у Facebook

Серед групи духових інструментів саксофон — один з наймолодших, йому близько 170 років. Після концерту Київського квартету саксофоністів, що відбувся минулої неділі в Національній філармонії України, «Хрещатик» поцікавився в керівника квартету, заслуженого артиста України, доцента Національної музичної академії України Юрія Василевича, якою є історія створення та виникнення школи гри на саксофоні в Україні.

Київський квартет саксофоністів


Як і коли з’явився саксофон?

Офіційним роком народження саксофона можна вважати 1846-й, коли бельгієць Адольф Сакс запатентував 14 варіантів нових інструментів, зокрема й новий на той час інструмент, котрий назвав своїм іменем — саксофон (Сакс — прізвище, фон — звук). Ще раніше, у 1842 році, французький композитор і музичний критик Гектор Берліоз писав у паризькому журналі «Journal des Debats» про появу нового інструмента.

Він мав можливість почути гру на саксофоні самого винахідника — Адольфа Сакса. До речі, саме Берліоз, який був другом Сакса, передбачив, що саксофон має велику перспективу (згадаймо розквіт джазу на початку ХХ століття) і що колись саксофони замінять групу струнних — скрипки, віолончелі, контрабаси. Так і сталося, бо тепер ми маємо цілу сім’ю саксофонів: сопрілло, сопраніно, сопрано, альт, тенор, баритон, бас, контрабас та субконтрабас. Саксофон з самого початку готувався для гри в духових оркестрах Франції.

Цей інструмент насправді дуже практичний. На ньому можна грати і в дощ, і в сніг, тоді як дерев’яні інструменти (флейти, гобої, фаготи, кларнети) не витримують і псуються. За все своє життя Адольф Сакс виготовив більше 20 тисяч саксофонів, але помер у злиднях. Справа в тому, що конкуренти затягали його по судах, багато хто з них хотів привласнити цей винахід!

Починаючи з 1944 року, композитори все частіше використовують саксофони у своїх творах. Першим був Гектор Берліоз. У 1857 Жан Батіст Сенгелі пише «Перший квартет» для 4-х саксофонів. У 1861-му Ріхард Вагнер використовує саксофон у своїй опері «Тангейзер», у 1879 Жорж Бізе — в «Арлезіанці», у 1892 Жуль Массне — у опері «Вертер»...

Чому ж тоді саксофон не зайняв гідного місця в симфонічному оркестрі?

Коли я граю на саксофоні сопрано, то чую одночасно кілька тембрів: гобоя, флейти, англійського ріжка... Тембр саксофона альт нагадує людський голос; тенор-саксофон за своїм звучанням близький до віолончельної групи в оркестрі; бархатний тембр баритона саксофона нагадує контрабасову групу... Трішки запізнився зі своїм винаходом Адольф Сакс.

Ви вчилися грати на саксофоні в Радянському Союзі. Як це було?

В дитинстві у мене були свої кумири. Це Маргарита Шапошнікова та Лев Михайлов. Вони були для мене прикладом. Так само, як і Адольф Сакс, вони з самого початку навчалися грати на кларнеті. Я теж закінчив Львівську музичну школу імені Соломії Крушельницької як кларнетист. При Сталіні (і ще деякий час у повоєнні роки) саксофон був заборонений.

«Сегодня он играет джаз... а завтра Родину продаст!»

Саме так. Коли мені було десять років, я побачив по телевізору джазовий ансамбль: ударник, акордеон, контрабас і саксофон. Мені дуже сподобався звук саксофона. Сказав батькові, що хочу грати на цьому інструменті. Він відповів: це зараз неможливо. Просто не було інструментів, не було вчителів. Батько порадив йти на кларнет, бо це споріднений інструмент. І справді, аплікатура, стрій — у кларнета все так само, як і в саксофона. Я почав займатися на кларнеті. Але, окрім класичної програми на цьому інструменті, паралельно грав на саксофоні в різних ансамблях. Кларнет для такої музики не підходив — він більш академічний, тоді як саксофон — такий собі розбишака, на якому можна зіграти все, що завгодно! Не даремно цей інструмент став лідером серед інструментів у джазовій музиці!

Як виник клас саксофона в Київській консерваторії?

Коли у 1970 році я вступив до Київської консерваторії, то класу саксофона ще не було. Але, як я вже сказав, кларнет і саксофон — рідні брати. У стінах консерваторії грав на кларнеті, поза її межами — на саксофоні. Це була цікава робота у складі гурту Тараса Петриненка «Дзвони», потім «Візерунки шляхів». Багато гастролював як запрошений саксофоніст з різними оркестрами.

У 1974 році, ще студентом 4-го курсу Київської консерваторії, я виграв конкурс, і мене взяли на роботу в оркестр Київського оперного театру (сьогодні — Національна опера України). Я й сьогодні тут працюю, зараз на посаді бас-кларнетиста і саксофоніста. У 1980-ті роки головним диригентом опери був Стефан Турчак. Якось на одній з репетицій він сказав: «Хлопці, ви послухайте, як чудово грає саксофон!». Після цієї репліки в перерві до мене підійшов професор Володимир Сергійович Антонов (він грав на флейті, був у консерваторії завідуючим кафедрою) і запропонував відкрити клас саксофона в консерваторії. Ця історія тривала кілька років. Але у 1989-му нам вдалося відкрити клас саксофона
у Києві.

Хто з українських композиторів першим написав для саксофона?

Одним з перших був Борис Лятошинський, він використав саксофон в одній зі своїх симфоній. А із сучасників дуже багато: Жанна і Левко Колодуб написали одними з перших свої твори для саксофона, Віталій Годзяцький написав квартет «Веселі музики», у Віталія Губаренка є «Елегія» для саксофона. Також це Мирослав Скорик, Ганна Гаврилець, Володимир Рунчак, Кармелла Цепколенко, Володимир Шумейко (його квартет ми грали на Всесвітньому конгресі саксофоністів у Парижі), Іван Тараненко, Олександр Щетинський, Євген Дергунов, Геннадій Ляшенко...


Автор: Олеся НАЙДЮК
Колективи: Київський квартет саксофоністів
Виконавці: Юрій Василевич
Концертна організація: Національна філармонія України
Джерело: Газета "Хрещатик"



Інші:

Роман Григорів, Ілля Разумейко: «Сучасне мистецтво, сучасна опера — це те, що відрізняє нас від росії»
«В Європі почали слухати українську музику»
Диригентка Оксана Линів: Чайковського треба українізувати
Творчий шлях композитора і диригента з Луцька Володимира Рунчака
"Вже це все набридло": співачка Монастирська про те, як замінила путіністку Нетребко і настрої за кордоном
Львівський органний зал: українські ноти, які об'єднали світ
Музика свободи і віри
"Співпрацювати з руснею не буду", — як жив і загинув в окупованому Херсоні диригент Юрій Керпатенко
Василь Василенко: “Ми повинні відроджувати й репрезентувати своє мистецтво у світі
Олександр Родін про нові творчі проєкти
Допитували всю ніч та знімали з трапа літака: оперна співачка Марія Стеф'юк розповіла, як її переслідувало КД
Сюрпризи від Ігоря Саєнка
Актор Анатолій Хостікоєв - про театр під час війни, контакт із глядачем та чому Україні не можна програвати
Єжи Корновіч про оперу «Родинний альбом»: «Європа – це велика родина»
Микола Дядюра про прем’єру та гастрольні маршрути
Раду Поклітару: “Прем’єра “Тіней забутих предків” – це подія світового масштабу!”
Цьогоріч на Шевченківську премію подали 74 заявки у 7 номінаціях: Євген Нищук про критерії та залаштунки премії
Роман Ревакович: Останнім часом мене засипають питаннями про український репертуар [інтерв'ю]
«Україна ще має відбутися як оперна держава»: розмова з першим українським композитором, який пише музику для Метрополітен-опера
Балет “Мадам Боварі” - новинка в афіші Національної опери України
Як козаки і пірати москалів били: мюзикл «Неймовірні мандри і пригоди козака Василя Сліпака»
«Забудьте про російську культуру, яка пригнічує вашу власну»
Майбутня прем`єра “Сойчиного крила” стискатиме серце глядача, — директор-художній керівник “Київської опери” Петро Качанов
Зірка, патріотка і наша сучасниця
Рок Фаргас: «Я дізнався про багатьох неймовірних композиторів України»
Музика + театр
Михайло Швед: “Розширюємо репертуарні грані новими творами, виконавцями та ідеями”
“Я ентузіаст створення нового українського репертуару”
Казка від Юрія Шевченка
Олена Ільницька: «Сподіваюсь, мій твір є моїм внеском у Перемогу»
«Маріупольська камерна філармонія відроджується у Києві», — диригент колективу Василь Крячок
“Я хочу показати слухачам нашу потужну мистецьку школу, українську самобутню культуру”
У Львові відкрити Камерну залу імені Мирослава Скорика
“Псальми війни”
"Кіт у чоботях"
“Opera Europa - це велике інформаційне і колегіальне поле”
Володимир Сіренко: “Продовжуємо активно працювати”
“Ми займаємося творчими пошуками нових форм виразності, вдосконалюючи свій професіоналізм”
На Херсонщині завершився XXV Міжнародний театральний фестиваль "Мельпомена Таврії"
Як стати людиною?
      © 2008-2024 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
7.jpg