Враження від виставки «Україна. Геноцид культури. Пам’ять каменю» | Music-Review Ukraine
Головна
Новина
Враження від виставки «Україна. Геноцид культури. Пам’ять каменю»
Враження від виставки «Україна. Геноцид культури. Пам’ять каменю»
8 вересня, понеділок
Поширити у Facebook

У галереї PORTAL 11 відбулося відкриття виставки головної художниці Національної опери України Марії Левитської під егідою Українського культурного фонду.

Невелика за обсягом, але глибока за змістом експозиція репрезентувала авторський проєкт «Козацьки хрести. Степові баби. Татарські кладовища Криму», який став образотворчою візуалізацією власних вражень художниці: від спогадів дитинства до вихоплених із сьогодення сюжетів. Справжній художник будь-яке враження воліє інтерпретувати засобами мистецтва. Потрібен лише слушний час, і з глибин пам’яті виринають сюжети, які вимагають втілення на полотні. Сьогодні саме той час, коли те, що у дитинстві здавалося непорушним і вічним, руйнується і зникає на очах. Через війну, через байдужість, через навмисне стирання з пам’яті поколінь глибинної давньої історії цілих народів. Україна нині переживає важкі часи варварської навали. Руйнуються не тільки людські життя, знищуються матеріальні свідоцтва існування їх як етносу з глибоким корінням. Найвища місія художника в усі часи полягала у закарбуванні таких свідоцтв, навіть у сучасному світі з миттєвими фото і відео. Об’єктив фіксує, митець інтерпретує, виявляє сенси, висловлює позицію.

У чому ж позиція Марії Левитської при зображенні каменю? Це – таке наче здивоване усвідомлення, що все не вічне. І ладно б через природні фактори: у Марії Сергіївни цілі серії робіт, написані меланхолійним мазком. Але коли це насильницьке цілеспрямоване дійство людоподібних істот, пензель Левитської перетворюється на зброю: коли оборонну, а коли і наступальну. Прикладом останньої є нещодавні серії «Маріуполь. Бестіарій війни» і «Азовсталь. Полонені. Заручники війни». Таке враження, що художниця зробила їх у трансі, послугувавши дієвим медіумом якихось вищих сил. Не знаючи, об’єктивно, ні поля бою, ні полону, так зобразити і те, й інше! Можна, звичайно, за фото з відкритих джерел добитися портретної подібності персонажів, але передати стан, викликати у глядача граничні емоції, спонукати навіть до дії – це схоже на бездротовий електричний струм.

У випадку ж нинішньої виставки, роботи Марії Левитської виглядають скоріше як щити, якими вона намагається закрити від зовнішнього втручання здавалося б міцні, але такі крихкі й беззахисні перед стихією речі. Завдяки пронизливо яскравим кольорам, які ми без заперечень сприймаємо, напевно, лише у дитинстві, художниця вприскує життя у мертве, зникле чи зникаюче. Вражають і окремі прийоми, які використовує вона, аби зробити зображення каменю кам’яним на дотик: завжди експеримент, авторські таємниці, приголомшливий ефект. А ще – квіти: майже завжди і всюди. Як метафора, як еманація, як альфа і омега життя, символ відродження…

Невтомна у пошуках, безупинна у пориваннях, імпульсивна до останнього мазка – такою нині постала багатогранна, а то й безгранична Марія Левитська.












Автор: Лариса Тарасенко
Концертна організація: Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г. Шевченка



Інші:

Музика – тіло образів, звук – дія: «Реквієм» Моцарта у Театрі Франка
Маестро, який творить музику серцем
12 листопада - Всесвітній день балету
Капела «ДУМКА» відправиться на гастролі до Нідерландів
«Літні спогади»
Перелік літературно-мистецьких творів (довгий список) на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2026
Класика під зорями «Моцартіана»
«Мавка» від творців балету “Тіні забутих предків”
Відомого співака-путініста ганебно вигнали з італійської сцени
Kyiv Baroque Fest – 2025
Анна Бурячкова розпочала роботу над фільмом «Gimme Shelter» за романом Ольги Сідоріної-Вілкінс
Золоті оплески Буковини
УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №818/2025
«Школа танців Соломона Шкляра»
Закарпатські музейники та артисти створили відеопроєкт про звучання народних інструментів
Театри Лесі Українки та Івана Франка підписали «Меморандум про співпрацю»
Вечір пам’яті українського художника Анатолія Лимарєва
Виставка фотографій «Бруталізм. Італія» в Українському Домі
Примадонна Людмила Монастирська виступить у Харкові
Легендарна Carmina Burana знову пролунає у Києві!
KYIV BAROQUE FEST-2025
«Реквієм» в Одеській національній опері: мистецька спільнодія
Пам’яті маестро Богодара Которовича…
Київ офіційно отримав статус Міста музики ЮНЕСКО та приєднався до Мережі креативних міст ЮНЕСКО
Перформанс «Зерна» в Національній філармонії України
Мелодії рідного краю
Події Львівської філармонії у листопаді
Хор “Гомін” вирушає у великий тур Європою
Що послухати у листопаді у Національній філармонії?
Вітаємо маестро Володимира Сіренка з ювілеєм!
Міністерство культури офіційно перейменували. Це вже восьма зміна у назві
VI Всеукраїнський фестиваль-конкурс хорових колективів пам’яті К. К. Пігрова 2025
Катарсис у звуках: «Реквієм» Євгена Станковича…
«Віртуози Львова» виступлять на фестивалі класичної музики «Буковинський листопад»
Світова прем’єра у Львові: Концерт для органа з оркестром Олександра Родіна
Український «Летючий Голландець» у Данії: опера й анімація для дітей
Фільм «Куба&Аляска» отримав нагороду на кінофестивалі в Римі
Теплий листопад у Львівському органному залі
Листопад натхнення в Музеї Соломії Крушельницької та Станіслава Людкевича
Україна потребує більше реставраторів та рятувальників культури – висновок брифінгу в Академії Бойчука
      © 2008-2025 Music-review Ukraine




File Attachment Icon
2.jpg