|
|
«Не вбивай в собі людину», або Про виклики сучасного світу
Київський національний академічний театр оперети
17 червня, середа
Поширити у Facebook
19, 20 червня та 8 липня на головній сцені Національної оперети України відбудеться світова премʼєра нової постановки «Комахи» в режисурі Оксани Тараненко за мотивами культової п’єси братів Чапеків «З життя комах» (1923) – твору, який і сьогодні вражає своєю пророчою актуальністю та відкриває простір для нового українського прочитання.
Композитор Іван Небесний та поет-лібретист Микола Бровченко створили сучасний фантасмагоричний мюзикл про вибір між людяністю та спокусою втратити себе.
У центрі сюжету – поет Фелікс, який у сновидінні потрапляє до химерного світу, де люди набувають подоби жорстоких комах. Перед ним постає непростий вибір: залишитися вірним собі чи прийняти правила бездушної реальності, де слово стає інструментом маніпуляції, а успіх, гроші та вплив вимагають надто високої ціни.
Над постановкою працює творча команда:
- Балетмейстер-постановник – з. а. України Вадим Прокопенко
- Художниця-сценографка – Брігіта фон Валь (Німеччина)
- Художник з костюмів – Карл-Крістіан Андерсен (Німеччина)
- Диригент-постановник – з. д. м. України Сергій Дідок
- Хормейстер-постановник – Максим Ковальчук
Генеральний партнер постановки Глобус Банк, який послідовно підтримує знакові культурні ініціативи та розвиток сучаного українського мистецтва.
Проєкт здійснюється за підтримки Посольства Федеративної Республіки Німеччина в Києві.
н. а. України Богдан СТРУТИНСЬКИЙ, генеральний директор-художній керівник Національної оперети України:
«Національна оперета України завжди прагне бути простором для сучасного художнього діалогу, де класичні твори набувають нового звучання та відкриваються глядачеві крізь призму сьогодення.
Саме такою подією стане світова прем’єра мюзиклу "Комахи" – масштабного проєкту, що об’єднав талановиту творчу команду та сміливе переосмислення культової п’єси братів Чапеків. Цей продукт є повністю українським.
Сьогодні, майже через століття після написання твору, його теми звучать напрочуд актуально. Ми живемо в час, коли суспільство щодня стикається з викликами морального вибору, відповідальності за власні вчинки та необхідності зберігати людяність у світі».
Оксана ТАРАНЕНКО, режисерка-постановниця:
«Метафора тварин або комах, як у нашій постановці, часто використовується митцями в найстрашніші історичні періоди. Варто згадати «Перетворення» Кафки 1912 року чи «Колгосп тварин» Оруела 1947 року. Чапек, запеклий антифашист, вже в 1922 році (написання пʼєси) – ясно передбачав і усвідомлював події наступних десятиліть. Жорстокість, поставлена на потік, розлюднення, машина мілітаризму, заробляння на крові, робота пропаганди – на жаль, і через 100 років людство продовжує відтворювати ці процеси.
Скоріше хочеться говорити про реалії цілого світу, який і досі не може зупинити російську агресію проти України. Тому ми з лібретистом Миколою Бровченком додали в сюжет некомпетентних політиків, подвійні стандарти і лицемірство влади. Біль і страх як способи управління натовпом, а головне – невміння бачити причинно-наслідкові звʼязки і розрізняти добро від зла. Це ніби вічні хвороби людства, але є надія, що людство, нехай і такою страшною ціною, посунеться в бік усвідомлення своїх виборів».
з. д. м. України Вадим ПРОКОПЕНКО, балетмейстер-постановник:
«Ця вистава повністю побудована на пластичному вирішенні образів комах. Впродовж усього сценічного дійства артисти хору, балету та солісти існують у чітко визначених образах – кожен має свою «сутність» і пластичну природу: жук-гнойовик, богомолиха, цвіркун, метелики та інші.
Вони не виходять за межі своїх образів, а розвивають їх через рух, пластику та сценічну поведінку.
Реалізація такого підходу була доволі складною задачею – необхідно було досягти одночасно емоційної виразності, видовищності та чіткої пластичної дисципліни. Важливу роль у цьому відіграла музика: композитор дуже точно вибудував ритмічну та емоційну структуру, яка фактично диктувала пластичні акценти та характер руху.
Окремої уваги заслуговують масові сцени, де виникає образ «рою комах» –вони є одними з найефектніших у виставі, створюючи потужне візуальне та емоційне враження».
з. д. м. України Сергій ДІОК, диригент-постановник:
«Композитор Іван Небесний в мюзиклі "Комахи" застосовує різні стилі і прийоми сучасного композиторського письма. Це і алеоторика, яка часто використовується в сучасних творах; лейтмативна система і лейттембри, які підкреслюють характер персонажів; застосування тритонів, септим та інших дисонансів в вокальних партіях Макса, Марти, Фелікса, Діани...; поєднання оперних речетативів з піснями в стилі танго, блюзу, джазу. Особливої уваги заслуговує номер з використанням "вуличної перкусії" (інструментів, які можна знайти на смітнику: диск від колеса автомобіля, металеві бочки, пластикові бутлі, каструлі, листи металу...).
Композитор шукає цікаві тембри в голосах для різних персонажів: Леон, який повинен говорити наче з басовим октавером чи максимально хриплим голосом; мушки-одноденки, які співають фальцетом, наче мультяшні герої тощо. В партитурі прописані яскраві хорові сцени, які вимагають особливого навантаження на артистів хору, які мають виступати і як солісти, і як загальний хор. Найбільшим викликом для мене стало поєднання всіх цих композиторських елементів у єдину цілісну систему, що дозволяє максимально розкрити фантасмагоричну природу партитури».
Сергій МАМЕДОВ, голова правління Глобус Банк:
«Глобус Банк багато років співпрацює з командою Київського національного академічного театру оперети, підтримуючи культурні ініціативи та проєкти, які популяризують сучасне українське мистецтво й відкривають нові формати взаємодії з глядачем.
Ми раді виступити генеральним партнером проєкту «Комахи» – мюзиклу-фантасмагорії, що говорить про вибір, людяність, моральні цінності та силу слова.
Для нашої команди важливо підтримувати проєкти, які розвивають українське театральне мистецтво, об’єднують сильні творчі команди та створюють якісний сучасний культурний продукт».
Композитор:Іван Небесний
Концертна організація: Київський національний академічний театр оперети
Концертний зал: Глядачевий зал Київського національного академічного театру оперети
|