Маруся Чурай - героїчна історична постать, знана і шанована піснярка | Music-Review Ukraine
Головна
Новина
Маруся Чурай - героїчна історична постать, знана і шанована піснярка
Концертний ансамбль
Маруся Чурай - героїчна історична постать, знана і шанована піснярка
25 липня 2023, вівторок
Поширити у Facebook

29 липня о 17.00 в Полтавській обласній філармонії відбудеться літературно-музична композиція за романом у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай».

Під час імпрези заслужена артистка України Наталія Іванченко перенесе глядачів в той час, коли жила і творила Маруся Чураївна, а заслужена артистка України Тетяна Садохіна та лауреатка міжнародних конкурсів Лідія Кретова виконають твори з пісенної спадщини Марусі Чурай та відомі українські народні пісні.


Все дійство відбуватиметься за безпосередньої участі прекрасного колективу, лауреата багатьох всеукраїнських і міжнародних конкурсів концертного ансамблю «Чураївна».
(Художній керівник – Сергій Бригида).

Мару́ся Чура́й (1625–1653 рр.) — напівлегендарна українська народна співачка та поетеса часів Хмельниччини, яка, за переказами, жила в Полтаві. Їй приписують авторство понад 20 відомих у народі пісень, зокрема, «Ой не ходи, Грицю», «Котилися вози з гори», «Засвистали козаченьки» тощо.


За переказами, Маруся Чурай народилася в 1625 (за іншими версіями — в 1628 або 1629) році в сім'ї козацького сотника Гордія, одного з провідників антипольського повстання.


Після смерті батька, котрий був одним зі старшин під час Повстання Острянина та в 1638 році як бунтівник спалений на багатті у Варшаві[4], залишилася жити з матір'ю в Полтаві. Їхній будинок стояв на березі Ворскли, неподалік Хрестовоздвиженського монастиря, що зберігся досі.

В юності дівчина мала багато залицяльників, серед яких був молодий козак Іван Іскра, але своє серце вона віддала Грицеві Бобренку (за іншими версіями — Гриць Остапенко), сину хорунжого Полтавського полку, з яким згодом таємно заручилася. Зі спалахом Хмельниччини в 1648 році Гриць вирушив на війну, обіцяючи повернутися. Дівчина чекала на нього 4 роки.


Проте коли Гриць повернувся до Полтави, він вже не звертав уваги на Марусю, бо покохав іншу, Ганнусю з заможної полтавської сім'ї.

Зраджена дівчина не витримала втрати та вирішила отруїти себе зіллям, яке вона таємно взяла в місцевої бабусі-відьми, але яке випадково випив Гриць.

Улітку 1652 року полтавський суд засудив Марусю до страти, але її амністували універсалом Богдана Хмельницького, який приніс Іван Іскра.


Текст універсалу: «В розумі ніхто не губить, кого щиро любить. Отже, і карати без розуму не доводиться, а тому наказую: зарахувати голову полтавського урядника Гордія Чурая, відрубану ворогами нашими, заради чудових пісень, що вона їх складала.

Надалі ж без мого наказу смертних вироків не здійснювати. Марусю Чурай з-під варти звільнити».

Для покути дівчина ходила на прощу до Києва, але повернувшись у 1653 році до Полтави, померла у віці 28 років, не перенісши смерті коханого (за іншими даними — в 1652 році в Полтаві від сухот невдовзі після амністії або стала монашкою одного з українських монастирів)…

Шануємо і пам’ятаємо свою історію задля щасливого майбутнього нашої незалежної України!







Колективи: Концертний ансамбль "Чураївна"
Концертна організація: Полтавська обласна філармонія



Інші:

Музика – тіло образів, звук – дія: «Реквієм» Моцарта у Театрі Франка
Маестро, який творить музику серцем
12 листопада - Всесвітній день балету
Капела «ДУМКА» відправиться на гастролі до Нідерландів
«Літні спогади»
Перелік літературно-мистецьких творів (довгий список) на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2026
Класика під зорями «Моцартіана»
«Мавка» від творців балету “Тіні забутих предків”
Відомого співака-путініста ганебно вигнали з італійської сцени
Kyiv Baroque Fest – 2025
Анна Бурячкова розпочала роботу над фільмом «Gimme Shelter» за романом Ольги Сідоріної-Вілкінс
Золоті оплески Буковини
УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №818/2025
«Школа танців Соломона Шкляра»
Закарпатські музейники та артисти створили відеопроєкт про звучання народних інструментів
Театри Лесі Українки та Івана Франка підписали «Меморандум про співпрацю»
Вечір пам’яті українського художника Анатолія Лимарєва
Виставка фотографій «Бруталізм. Італія» в Українському Домі
Примадонна Людмила Монастирська виступить у Харкові
Легендарна Carmina Burana знову пролунає у Києві!
KYIV BAROQUE FEST-2025
«Реквієм» в Одеській національній опері: мистецька спільнодія
Пам’яті маестро Богодара Которовича…
Київ офіційно отримав статус Міста музики ЮНЕСКО та приєднався до Мережі креативних міст ЮНЕСКО
Перформанс «Зерна» в Національній філармонії України
Мелодії рідного краю
Події Львівської філармонії у листопаді
Хор “Гомін” вирушає у великий тур Європою
Що послухати у листопаді у Національній філармонії?
Вітаємо маестро Володимира Сіренка з ювілеєм!
Міністерство культури офіційно перейменували. Це вже восьма зміна у назві
VI Всеукраїнський фестиваль-конкурс хорових колективів пам’яті К. К. Пігрова 2025
Катарсис у звуках: «Реквієм» Євгена Станковича…
«Віртуози Львова» виступлять на фестивалі класичної музики «Буковинський листопад»
Світова прем’єра у Львові: Концерт для органа з оркестром Олександра Родіна
Український «Летючий Голландець» у Данії: опера й анімація для дітей
Фільм «Куба&Аляска» отримав нагороду на кінофестивалі в Римі
Теплий листопад у Львівському органному залі
Листопад натхнення в Музеї Соломії Крушельницької та Станіслава Людкевича
Україна потребує більше реставраторів та рятувальників культури – висновок брифінгу в Академії Бойчука
      © 2008-2025 Music-review Ukraine




File Attachment Icon
120125_759.jpg