|
|
Лисенко — Стеценко: триста років на двох!
У Будинку актора відбулася непересічна музична імпреза: започатковано серію концертних програм «Ексклюзиви»
12 грудня 2012, середа
Поширити у Facebook
 Власне, унікальність цієї акції в тяжінні уваги музичної громадськості до магічної дати — 300 років! — віртуального ювілею двох визначних діячів української музичної культури — Миколи Лисенка, 170-ліття від дня народження якого широко відзначається в Україні впродовж нинішнього року, і його талановитого учня — Кирила Стеценка, 130-річчя якого минає також цього року.
У низці ювілейних заходів, присвячених вшануванню пам’яті Миколи Віталійовича, з-поміж яких — Міжнародна наукова конференція «Постать Миколи Лисенка у світовому історико-культурному контексті», що відбулася навесні в Музеї композитора, підготовлений музикознавцями Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського НАН України за її матеріалами збірник наукових статей у серії «Музична україністика. Сучасний вибір», а також нещодавній Міжнародний музичний конкурс імені М.Лисенка, ця резонансна акція посіла особливе місце.
За креативною задумкою онука композитора К.Стеценка — Кирила Стеценка-молодшого, вона мала сфокусувати увагу публіки на тяглості знаменитих українських музикантських династій, употужнивши її вагомість в уяві присутніх в залі простою математичною дією: 170 + 130 = 300! Насправді, з волі автора проекту — відомого скрипаля, педагога, продюсера Кирила Стеценка, програма цього неповторного вечора не лише об’єднала в концертному часопросторі музику двох знакових для української культури митців, а й сприяла заглибленню вдячної слухацької аудиторії у чудову, затишну атмосферу домашнього камерного музикування початку ХХ століття.
Знайомі та близькі присутнім українські мелодії, що нині, на жаль, так рідко лунають в ефірі радіо й телебачення, але на які миттєво відгукується генетична пам’ять меломанів, одразу занурили слухачів у неповторний світ української народної пісенності. Адже всі твори Кирила Стеценка, що звучали у першому відділі — «Пісня без слів», «Колискова», «Вечірня пісня» у виконанні К.Стеценка, солоспіви його діда у виконанні співачки Ганни Солоничної — щедро запліднені інтонаціями українського музичного фольклору.
Вони сповна розкрили елегійно-мрійливий, мелодійний звукосвіт композитора, його вразливу й трепетну душу, і слухачі винагородили виконавців заслуженими оплесками й вигуками «Браво!» Без сумніву, увага присутніх цього вечора була прикута насамперед до шляхетної постаті онуки Миколи Лисенка — народної артистки України, професора Ради Остапівни Лисенко, яка й нині, у свій 91-й рік, працює викладачем по класу фортепіано у Національній музичній академії.
У своєму вступному слові вона зазначила: «Мабуть, у всіх присутніх на слуху сумна, журлива музика знаменитого «Заповіту» Т. Шевченка «Як умру, то поховайте» на музику Г.Гладкого. І от уявіть собі: не так давно мені довелося почути цей твір із несподівано мажорною кодою. Він справив на мене дивовижне враження, мені вдалося дістати ці ноти, і саме сьогодні я виконаю для вас цю музику»...
Другий відділ концерту було присвячено творчості Миколи Віталійовича Лисенка. І тут не обійшлося без сюрпризу: «Героїчне скерцо» для фортепіано прозвучало у блискучому виконанні аспірантки Ради Остапівни Ма Сін Сін (Китай). Юна піаністка не лише віртуозно справилася із технічними труднощами цього твору, відчула стиль музики, а й примусила слухачів укотре усвідомити високий рівень професійної майстерності Миколи Лисенка — видатного композитора й піаніста європейського кшталту. У різних епізодах цього розгорнутого твору піаністці вдалося підкреслити й відверто салонні фрагменти, й романтичну поривчастість, і виділити баладні, героїко-епічні інтонації музики скерцо, що, зрештою, й виправдали назву цього твору.
Проникливо й задушевно прозвучала елегія «Сум» у виконанні відомого віолончеліста Тараса Менцинського. І після нього вибухово-темпераментно буквально увірвався у концертний простір залу Кирило Стеценко із виконанням скрипкової транскрипції знаменитої Другої рапсодії «Думка-шумка» М.Лисенка. Віртуозність і «гаряча», запальна енергетика скрипаля перекинулася публіці й наприкінці збурила просто шквал оплесків й вигуків «Браво, Кириле!»
Можливо, саме на такій високій емоційній ноті й варто було б завершити цей вечір, утім, публіка отримала ще один подарунок від композитора В. Ронжина, який зробив спеціально для Ради Остапівни перекладення для фортепіанного тріо п’єси М.Лисенка «Мрія» («На солодкім меду»). І ось ця елегійно-заспокійлива музика прозвучала у фантастично злагодженому виконанні Ради Лисенко (фортепіано), Кирила Стеценка (скрипка) і Тараса Менцинського (віолончель). Це був справжній апофеоз концерту, історичний момент єднання музичних династій Лисенків-Стеценків.
І не дивно, що на фінальній хвилі загального піднесення і артистів, і публіки після музичної частини програми ще довго тривав «інтерактив» — спільні фотосесії, а також церемонія роздачі автографів від Ради Остапівни, які вона на численні прохання щедро ставила у чудовому виданні — книжці-фотоальбомі «Світ Миколи Лисенка» (автори Тамара Булат і Тарас Філенко), що того вечора продавали у фойє.
Вечір видався навдивовижу емоційно розкутим, інтерактивним, пам’ятним, із рангу тих, що надовго залишаються у спогадах очевидців. Натомість, інтрига проекту серії концертів «Ексклюзив» цим концертом не вичерпується: вона, за словами організатора, матиме своє продовження. Але вже після новорічно-різдвяних свят.
Автор: Наталія Семененко
Фото: Микола Тимченко
Виконавці: Кирило Стеценко
Концертний зал: Концертний зал Будинку актора
Джерело: Газета "День"
|